ПОРАДИ ПРО МУЗИЧНЕ ВИХОВАННІЯ ДИТИНИ:
• Дорослі можуть виконувати з дитиною під веселу, ритмічну музику різні фізичні вправи. Музика створить необхідний енергетичний фон для дитини, допоможе дитині відчути ритм.
• Вмикайте спокійну, плавну музику, без слів під час виконання дитиною малювання, ліплення та ще коли дитина вчиться писати. Психологи встановили, що коли в першому класі вчителі включали класичну музику, в той час, коли діти вчилися писати,то рухи дітей ставали більш плавними і вони краще зосереджувалися на виконанні завдання.
• Частіше включайте музику і танцюйте з дитиною. Це чудово для виховання дитини. Дитина навчиться танцювати, добре рухатися під музику, відчувати ритм кожній мелодії, крім того, дитина за допомогою танцю спілкується з батьками без слів, що важливо для кращого взаєморозуміння.
• Можна запросити до дитини професійного викладача музики і перевірити, чи є у дитини музичний слух, здібності до навчання грі на музичному інструменті. Якщо є, і, ще, що дуже важливо, бажання грати, тоді можна навчати дитину музиці з викладачем. Якщо у дитини немає ніякої зацікавленості до гри на музичному інструменті, то не наполягайте, бо, інакше, це може викликати зворотну реакцію і дитина буде все життя згадувати про те, як її примушували грати на піаніно, лаяли і може відноситися до музики з відразою. Музичні здібності + добровільне бажання дитини грати!
• Не обов'язково вчити грати дитину тільки на піаніно, можна спробувати ніжну флейту, романтичну гітару, енергійні барабани, той музичний інструмент, що дитині більше до душі.
• Співайте дитині колискові пісеньки, співайте їх самі перед сном, а також ставте їх прослуховувати в професійному виконанні.
• Співайте з дитиною різні пісеньки, легкі для запам'ятовування, пісеньку «Крокодила Гени», «Вінні Пуха», інші пісеньки з мультфільмів. Якщо у Вас вдома є система караоке, чудово, тоді під музику можна співати найрізноманітніші пісеньки. Якщо ні, то можна співати під аудіодиск.
• Грайте з дитиною в музичні ігри, наприклад, крутіться з маленькою дитиною в ритмі вальсу, або грайте під музику в «Ладоньки-ладусі - де були - в бабусі» або під енергійну музику грайте гру «Спекли ми коровай - ось такої ширини - ось такої висоти» або «Ми їдем-їдем-їдемо в далекі краї - хороші сусіди - хороші друзі» або «Море хвилюється раз - море хвилюється два – море хвилюється три, фігура на місці замри» і.д.
• Можна вмикати певні мелодії для підтримування режиму дня, наприклад, колискові - сигнал для дитини, що пора йти спати, весела пісенька Вінні Пуха - пора їсти, інша мелодія - час ігор і т.п. Це особливо важливо для маленької дитини, яка не вміє говорити або погано говорить.
• Якщо дитина часто хворіє простудними захворюваннями, кашляє або у неї астма, то дитині обов'язково треба частіше співати або вчитися грі на флейті. Це допомагає дітям впоратися з проблемами дихання, тримати певний ритм дихання.
• Музика допомагає, якщо у дитини мовні дефекти. У такому випадку, дитині найкраще частіше співати, це допоможе впоратися із заїканням, з мовними проблемами.
• Якщо дитина гіперактивна - їй треба частіше ставити слухати спокійну музику.
• Якщо у дитини щось болить, то можна дати їй послухати гарну мелодію без слів (звичайно ж не замість лікування), і погладжуючи хворе місце, примовляти «у сина (у дочки) не боли - біль, швидше йди».Цей старовинний спосіб заговорювання болю відволікає, заспокоює дитину, дає «знеболювальний ефект», а старші діти вже самі можуть так «заговорювати біль».
• Купуйте дитині музичні іграшки, найменшому - мелодійні брязкальця, потім музичних ляльок-неваляйок, музичних пупсів, дітям старшого віку - музичні іграшки поскладніше.
• Найчастіше слухайте з дітьми різну красиву музику: класичну - Моцарта, Чайковського, Гріга, Шумана, Шуберта та ін; етнічну, народні пісні; музику природи - спів птахів, звуки моря; м'який мелодійний спів; красиву романтичну музику без слів; красиві виразні оперні арії; джаз,блюз. Добре, коли дорослі слухають музику разом з дітьми, але можна періодично і залишати дитину наодинці з музикою.
• Розповідайте дитині про різних композиторів, про їх цікавих долі, а потім поставте послухати музику цього композитора. Розповідайте про різні музичні інструменти, обов'язково супроводжуючи свою розповідь музичними коментарями.
• Навчайте дитину відчувати музику, підкажіть йому, що музика відображає настрій, нехай малюк сам підбере ту музику, яка відповідає його різним відчуттям і різному настрою. Це допоможе дитині навчитися швидко і правильно розбиратися в своїх почуттях і правильно слухати музику своєї душі.
• Музика може допомогти впоратися з горем, з бідою дитини. Психотерапевт Вайлет Оклендер розповідає історію про те, як пісня про вмираючого гусака допомогла маленькій дівчинці змиритися із загибеллю улюбленого кота.
• Веселі, енергійні мелодії допомагають дітям впоратися з почуттям страху.
• Існують різні музичні навчальні програми: навчання іноземної мови за допомогою пісеньок, навчання цифрам, буквам, правилам дорожнього руху і т.п. Такі програми також можна використовувати в музичному вихованні дитини.
• Виховуйте за допомогою музики уяву дитини, наприклад, попросіть дитину щось уявити під дану мелодію або намалювати ті образи, кольори, які виникають у дитини при прослуховуванні будь-якої мелодії.
• Ходіть з дитиною на різні музичні вистави. Можна пійти на балет «Лускунчик», «Спляча красуня», «Попелюшка». Дитині може бути важко буде висидіти його повністю - тоді можна подивитися хоча б частину. Можна ходити на мюзикли, дитячі музичні спектаклі, де багато танцюють і співають, в театр оперети.
• Подивіться з дитиною музичні фільми по телебаченню або на DVD, де також багато танцюють і співають. Наприклад «Мері Поппінс, до побачення», «Мама», «Синій птах», «Звуки музики», «Співаючі під дощем», «Серенада сонячної долини», мультфільми Уолта Діснея «Фантазія», «Попелюшка», «Спляча красуня», «Русалонька »,« Красуня і чудовисько »та ін., музичні мультфільми «Вовк і семеро козенят на новий лад», «Пластилінова ворона», «Коробка з олівцями», «Лускунчик», «Контакт», і т.д.
• Пояснюйте дитині, що музика - різноманітна і для кожного випадку існує своя музика: для радості і для смутку, для спілкування і для веселощів, для відпочинку і для роботи, і що важливо вміти підбирати музику відповідно до ситуації і настрою. Крім того, дитині обов'язково треба пояснити, що гучна музика може заважати іншим і що та мелодія, яка подобається дитині, необов'язково подобається і іншим. І ще, навіть якщо дитині дуже подобається музика, не варто, щоб музика звучала в будинку цілий день, інакше з джерела радості й вмиротворення вона швидко стане буденністю і її перестануть помічати.
Деякі поради для батьків щодо музично-естетичного виховання дітей.
1. Як починати слухати музику з дитиною
Шановні батьки!
Якщо Ви хочете, щоб серце Вашої дитини прагнуло до Добра, Краси, Людяності, спробуйте навчити її любити і розуміти музику! Вчіть її, навчайтеся разом з нею! Фахівці з різних галузей дошкільної психології, педагогіки мистецтва радять починати займатися музикою вагітним мамам ще у період вагітності, а продовжувати зразу від народження дитини для формування гармонійної особистості засобами музики. Музичне мистецтво є джерелом духовності, засобом активізації всіх творчих здібностей дитини, звичайно за умов систематичних занять і не лише у дошкільних навчальних закладах, а і дома. Прихильники раннього виховання мистецтво рекомендують батькам не втратити можливість формування гарного смаку у малюків, розуміння ними характеру та образності музики, величезного естетичного впливу на всю психіку дитини, її позитивний та гарний настрій.
Обов’язковою умовою для формування естетичного музичного смаку має бути сформована родинна фонотека. До неї мають входити: записи класичної музики на фоні звуків природи — шуму струмка, моря, звуків лесу, спів пташок, пісні з улюблених мультфільмів, казки, колискові, український дитячий фольклор. Слухаючи музику разом з дитиною, ви переконаєтеся що зникає стурбованість дитини, її тривога, вона заспокоюється і розслаблюється.
У віці від першого року до трьох років у дітей починають проявлятися музичні здібності: емоційна чуйність, музичний слух, почуття ритму. На другому році життя діти можуть слухати невеликі музичні твори і не просто радіти, а й виражати свій емоційний стан – бадьорий, задерикуватий при слуханні пісні «Конячка» О. Тимчивої, спокійний, доброзичливий при слуханні пісні «Кішка» О. Александрова. У процесі формування музичного сприйняття перед фахівцями і батьками стоїть завдання привчати дітей прислухатися до мелодії, слів пісні й упізнавати її при повторному прослуховуванні.
Особливо важливою ланкою є формування музично-сенсорних здібностей у дітей раннього дошкільного віку є музичне переживання. В основі розвитку їхніх музично – сенсорних здібностей лежить слухання, розрізнення, відтворення чотирьох основних властивостей звуку – висоти, тривалості, тембру, сили. Розвиваючи музичний слух дитини слід впроваджувати включені музично – дидактичні ігри з певним змістом і правилами. В основі їх лежать навчальні завдання, спрямовані на освоєння різних властивостей музичного звуку. Дітям на другому році життя слід запропонувати дитячі інструменти та іграшки, з якими вони можуть пограти і потім угадати, який інструмент звучить, порівняти тихе й гучне звучання. Для дітей на 3 році життя музично – дидактичні ігри дещо ускладнюють. Ставиться завдання не лише розрізняти контрастні звучання, а й відтворювати їх. Наприклад, у грі «Чий будиночок?» дитині пропонується показати, як нявкає кішка (низький звук) або кошеня (високий звук). Вправи розвиваються залежно від поставленого дидактичного завдання й від психофізичних можливостей кожної дитини. Нерідко в дітей із церебральним паралічем характерні розлади емоційно-вольової збудливості, дратівливості, руховому розгальмуванню, в інших – у вигляді загальмованості, сором’язливості. Тому завдання підбираються індивідуально. Важливим елементом дітей першого – третього років із є виразне виконання музичного твору мамою, бабусею, татом. Разом з тим, при роботі з такими дітьми необхідні наочні прийоми, що залучають дитини до музики – показ іграшки. Дітям приємно слухати музику й дивитися на іграшку, про яку співається в пісні. Зорове сприймання образу сприяє розумінню змісту виконуваної пісні, її запам’ятовуванню. З цією метою застосовуються й персонажі лялькового театру, за допомогою яких інсценується зміст того або іншого твору.
Більш різноманітний музичний репертуар для дітей дошкільного віку допомагає зацікавити дитину музикою, викликати й підтримати її радісне хвилювання. У цьому віці зберігає своє значення використання іграшки як засобу, що викликає інтерес до виконуваних творів. Засвоєнню музики допомагають короткі пояснення, які виділяють найяскравіші художні засоби.
Музика сприяє активізації пізнавальної й розумової діяльності. Діти багато про що дізнаються, уважно слухаючи музику.
Але найголовніше – це «школа почуттів», що формується завдяки особливій властивості музики: викликати співпереживання слухачів.
Виховуючи маля, розвиваючи здібності, збагачуючи духовно, знайомлячи і зі складнішими творами, ви відкриваєте перед ними ще один шлях збагачення їхнього музичного досвіду.
Можливо, декілька порад фахівців музичного мистецтва допоможуть Вам і Вашої дитині ввійти в великий та чудовий світ музики.
1. Пам’ятайте про те, що любий музичний твір треба слухати уважно. Головне, безумовно, бажати слухати! Треба дуже постаратися уважно слідкувати за тим, що діється у музиці, від початку до кінця, нічого не пропускати. Музика завжди віддячить слухача, даруючи нові почуття, новий настрій, мабуть такий, якого ніколи не було.
2. Починати слухання треба з маленьких творів.
Це може бути вокальна музика (музика для голосу), або інструментальна (яка виконується на різних інструментах). Прислухайтеся до звуків, постарайтеся почути і розрізнити динамічні відтінки музичної мови, з’ясувати чи роблять вони виразним виконання музичного твору.
3. Безумовно, слухати вокальну музику легко, текст завжди підкаже, що хотів сказати композитор, якими думками поділитися.
4. В інструментальної музиці слів немає, але від цього вона не стає менш цікавішою. Слухайте з дітьми твори П. Чайковського, С. Прокоф’єва, Р. Шумана, В. Моцарта, О. Гречанінова та сучасних композиторів.
5. Час від часу необхідно повертатися до прослуховування вже знайомих творів.
6. Постарайтеся зробити слухання музики систематичними, відводьте для цього певний час.
7. Дуже корисно слухати одні й ті ж самі твори у виконанні різних солістів та колективів.
2. Як правильно слухати класичну музику з дітьми
Всі знають, що класичну музику треба слухати в цілковитій тиші.
Спочатку, обрану музичну п’єсу треба дати дитині «програти». Хай він підіграє у такт мелодії на любому імпровізованому інструменті. Запитайте його, що він відчуває коли слухає музику. Запропонуйте дитині затанцювати свою фантазію під цю мелодію.
Тепер, коли дитина «відчула» мелодію тілом, знайшла її у собі за допомогою фантазії та емоцій, можна розповісти дитині, як слухають музику у концертних залах. Малюк за вашим проханням посидить тихенько, а ви запропонуйте йому пограти у «відгадайку».
Попросіть його назвати знайому йому мелодію серед незнайомих уривків. Побачите, як він зрадіє, коли почує «свою».
Тепер він готовий до прослуховування музики. Це стане для нього справжнім задоволенням, та з кожним новим прослуховуванням буде зв’язана купа позитивних емоцій.
Любіть свою дитину, приділяйте їй якомога більше часу, і тоді вона дійсно стане різнобічно розвиненою особистістю.
3. Як прищепити дитині любов до слухання музики
Музика в житті дитини спочатку лише фон, на який не звертають уваги. Адже дорослі вже і не пам’ятають особливості дитячого сприйняття музики, яке полягає в тому, що маленькі дітки музику ніби не чують – вони не реагують на неї, можуть спокійно займатися своїми справами: малювати, гратися. Звичайно, навіть таке пасивне слухання музики залишається у підсвідомості дитини. Але дитині можна допомогти почути музику, щоб її сприйняття було змістовним і обміркованим.
Найпростіший спосіб – це потанцювати або помарширувати під ритмічну музику, разом з сестричкою, або з улюбленою іграшкою!
Другий спосіб – це зацікавити дитину. Для прикладу можна провести гру «На що схожа музика?» Тоді дитина спробує вгадати, що вона почула в мелодії: шум дощу, шелест листя, спів пташок. Для цієї гри підійдуть такі програмові твори: «Пори року» П. Чайковського та Вівальді. П’єси, які не мають певного сюжету, по – своєму корисні тим, що з часом дитина зможе вигадати до неї свою історію, і навіть намалювати до неї малюнок. Улюблена музика може стати чудовим обрамленням дня, супроводжувати сон дитини, слугувати фоном для занять. Але дуже важливо не «перевантажити» дитину музикою, не втомити дитину. Музика повинна приносити задоволення, а не перетворюватися на докучливій гамір.
Поступово дитина звикає до життя під музику, що звучить ніжно, мелодійно, якісно. Дитина починає розрізняти відтінки та окрасу мелодії, її світ збагачується, а почуття – стають виразніші. З часом, коли дитина навчиться з задоволенням слухати музику, більш ніж 30 хв., можна влаштовувати домашній концерт: відкласти всі справи, гарно вдягтися, створити атмосферу справжнього свята. Самі «активні слухачі», років в 5 – 6 вперше потрапляють на справжні концерти. Але багатьом діткам до вподоби музикування в домашніх умовах. В решті – решт, де, як не вдома ми можемо сміливо пострибати на дивані чи потанцювати під улюблену пісню!
Звичайно, було б дуже чудово, якби у вашому домі була можливість слухати живу музику (ф-но, скрипка, гітара). Деякі інструменти, найпростіші, може залюбки освоїти ваша дитина (сопілка, барабан, металофон). До речі, один з самих казкових звуків можна відтворити за допомогою гітари та жменьки рисової крупи. Якщо повільно висипати рисову крупу на струни лежачої гітари, вона створить тихий і надзвичайно казковий дзвін! Вашій дитині сподобається! Музикуйте і експериментуйте!
ПОРАДИ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА.
Пропоную вашій увазі музично-дидактичні ігри. Пограйте разом зі своєю дитиною
Музично-дидактична гра "Музичний магазин" wym-1588504132032
Співайте на здоров’я!
Спів є основним засобом музичного виховання. Діти люблять співати і охоче співають. Спів розвиває у дітей музичний слух, почуття ритму, здатність відтворювати голосом мелодії по пам’яті. Так само спів надає велику допомогу і в розвитку мови у дітей.
При співі доводиться вимовляти слова протяжно, співуче, що допомагає правильному, чіткому вимові окремих звуків і слів.
Чи можна вчити дитину співати? Звичайно, можна і потрібно, але робити це необхідно, знаючи і враховуючи вікові особливості дітей.
Голосовий апарат дитини відрізняється від голосового апарату дорослого. Гортань з голосовими зв’язками в два-три з половиною рази менше, ніж у дорослого. Голосові зв’язки тонкі і короткі. Тому звук дитячого голосу високий, а діапазон (обсяг голоси) від нижнього звуку до верхнього дуже невеликий.
Як зробити так, щоб заняття співом приносили користь і задоволення дитині?
Діти повинні співати природним, високим, світлим звуком, без крику і напруження. Для розвитку чистоти інтонації, насамперед треба вибирати пісні, зручні за діапазоном, тесситуре і диханню. Дуже важливо систематично повторювати з дітьми розучені пісні і при цьому співати їх без інструментального супроводу, максимально виразно, природно, з точною інтонацією і дикцією.
Хороший, яскравий, виразний зразок виконання пісні – це основа для виховання у малюків інтересу до співу. Особливо бажано, щоб дорослі співали на високому звучанні, так як, слухаючи таке виконання, діти швидше починають наслідувати його.
Музичний педагог повинен не тільки володіти методикою співу, а й уміти берегти дитячий голос. Потрібно стежити за тим, щоб діти співали природним голосом, що не форсуючи звук, не говорили занадто голосно. Крик, шум псує голос, притупляє слух дітей і негативно впливає на їх нервову систему.
Один з найважливіших компонентів співу – дихання. Від характеру дихання залежить якість звучання дитячого голосу (млявий, напружений, тьмяний, дзвінкий). Дихання – це рухова сила голосу. Щоб голос був сильним і красивим, потрібно розвивати діафрагмальне дихання. Діафрагма – м’яз, що відокремлює грудну клітку від черевної порожнини.
Вона є свого роду дверцятами, кватиркою, яка не дає повітрю моментально вийти з нижніх відділів наших легких, тим самим, дозволяючи нам сказати або проспівати цілу фразу. Взагалі таке дихання дуже корисно і для здоров’я людини. Воно сприяє повній вентиляції легенів, посилюється кровообіг, поліпшується обмін речовин. У людей «співаючих» набагато менше зустрічаються захворювання дихальних шляхів.
Існує безліч ігрових вправ, що дозволяють дітям оволодіти диханням «животиком»:
§ «Собачки» – наслідування гавкоту собаки, дихати, як собачка (після тривалого бігу собака дихає дуже часто, висолопивши язика);
§ «Насос» – надути «м’ячик» (активний вдих і видих одночасно носом і ротом);
§ «Вітер» – малювати своїм диханням різні образи вітру (поривами, сильного, спокійного, м’якого і т.д.);
§ «Задувати свічки на торті»
Ви можете робити ці вправи вдома разом з дитиною.
А що робити, якщо ваша дитина не хоче сам співати? Як зробити так, щоб дитина отримувала задоволення від свого співу?
Ось кілька порад.
Не змушуйте дитину співати! Не хвилюйтеся, якщо дитина довго не починає співати. Малюк повинен багато разів почути одну й ту ж пісеньку, перш ніж сам почне її співати. Необхідно, щоб в його пам’яті відклалося правильне звучання, інакше він не побачить різниці між вірним варіантом і своїм власним невпевненим виконанням.
Ніколи не кажіть дитині, що він співає фальшиво! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе. Якщо малюк співає невірно, скажіть йому, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослухати мислення, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що у нього немає слуху!
Хваліть! Частіше хваліть, радійте успіхам малюка, підспівуйте йому.
Співайте! Не бійтеся співати вдома, навіть якщо це не дуже добре виходить. Говоріть дитині, що співати – це чудово. Співайте разом з ним, співайте з іншими членами вашої родини. «Співаючий» людина – щаслива людина! Спів – це своєрідний антидепресант, воно розслабляє, заспокоює, надихає, надихає.
Дозвольте собі бути щасливими і співайте на здоров’я! wym-1588504226439
ПОРАДИ МУЗИЧНОГО КЕРІВНИКА.
Кілька причин приділити увагу музичному розвитку дитини
Є вагомі причини, про які повинні знати всі сучасні батьки:
§ музичні заняття виховують волю і дисципліну
Займатися на інструменті треба постійно без перерв, зимою і літом, у будні і в свята, з наполегливістю чемпіонів спорту. На відміну від спортсменів, граючи на роялі, неможна зламати шию, ногу, руку. Увага, суворі батьки! Музика – це виховання характеру без ризику травми. Як добре, що це можливо!
§ музичні заняття розвивають математичні здібності
Дитина просторово мислить, потрапляючи на потрібні клавіші, маніпулює абстрактними звуковими фігурами, запам’ятовуючи нотний текст, і знає, що в музичній п’єсі як в математичному доведенні: ні відбавити, ні добавити! Не випадково Ейнштейн грав на скрипці,а 70 % професорів фізики і математики Оксфорду є членами музичного клубу університету. Увага, батьки майбутніх математиків і інженерів! Музикувати приємніше, ніж розв’язувати складні задачі з-під репетиторської палки.
§ музика і мова близнюки-браття
Вони народилися один за одним: спочатку старший – музика, а потім молодший – мовлення, і у нашому мозку продовжують жити поряд. Фрази і речення, коми і крапки, питання і оклики є і у музиці, і у мовленні. Ті хто грає, чи співає краще говорять і пишуть, легше запам’ятовують іншомовні слова, швидше засвоюють граматику. Тургенєв, Стендаль, Леся Українка, володіли не однією іноземною мовою, радять усім майбутнім поліглотам музику.
§ музика розвиває мислення
Музика структурна і ієрархічна: великі твори розпадаються на менші частини, які в свою чергу діляться на невеликі теми і фрагменти, а ті на фрази і мотиви. Стихійне розуміння музичної ієрархії полегшує розуміння комп’ютера, також суцільно ієрархічного і структурованого. Психологи довели, що маленькі музиканти, учні знаменитого Шиніці Сузукі, можливо не так помітно розвинули слух і пам’ять, як випередили своїх однолітків за рівнем структурного мислення. Музика веде до вершин комп’ютерних наук, не випадково фірма Microsoft надає перевагу співробітникам з музичною освітою.
§ музичні заняття розвивають навики спілкування або комунікативні навики
Навчаючись дитина-музикант знайомиться з галантним Моцартом, задиркуватим Прокофьєвим, мудрим Бахом. Виконуючи твори, їй доведеться перевтілитися і донести до слухачів характер, манеру, голос і жести.
§ музиканти щиросердні і водночас мужні
Як стверджують психологи, музиканти-чоловіки чуттєві як дами, музиканти-жінки стійкі і тверді духом як чоловіки. Музика пом’якшує норов, проте щоб досягти успіху потрібна мужність.
§ заняття музикою привчають “вмикатися по команді”
Положення артиста на сцені привчає до максимальної готовності “на замовлення” і дитина з таким досвідом не завалить серйозний екзамен, доповідь, інтерв’ю при прийомі на роботу.
§ музичні заняття виховують маленьких “цезарів”, що вміють робити кілька справ водночас
Музика допомагає орієнтуватися у кількох одночасних процесах: так піаніст, що читає з листа робить кілька справ – пам’ятає про минуле, заглядає в майбутнє і контролює теперішнє. Музика привчає мислити і жити в кількох напрямках. Малюку-музиканту легше, ніж іншим бігти по декількох життєвих доріжках і кругом бути першим.
§ музика – найкращий шлях до успіху
Чому? Читайте вище! Недивно, що музичним минулим відзначено багато знаменитостей: Агата Крісті своє перше оповідання присвятила тому, як їй важко грати на фортепіано на сцені; Кондоліза Райз любить виступати у своєму сліпучому концертному платті, Білл Клінтон вважає, що без саксофону ніколи не став би президентом. Придивіться до успішних людей у будь-якій галузі, спитайте, чи не займались вони в дитинстві музикою, хоча б недовго і без особливого захвату? Звісно, займались. І у нас є кілька причин наслідувати їх надихаючий приклад!
Пісня - забавлянка
ГУСИ
Гуси, мої гуси,
Де були?
— В бабусі.
— Чим вас частували?
— Кашку нам давали.
— Як же ви бабусі
Дякували гуси?
—Ми їй ґелґотали —
Пісеньку співали. wym-1588504314343
Розвиток музично-ритмічних рухів у дітей дошкільного віку
Велике значення для збереження фізичного та психологічного здоров’я дітей має активізація їх творчого потенціалу, створення атмосфери пошуку, радості, задоволення, розвиток дитячої індивідуальності, задоволення їх індивідуальних потреб та інтересів.
Музика, рух – це засоби, які благотворно діють на здоров’я дитини. Музично-ритмічні рухи виконують релаксаційну функцію, допомагають домогтися емоційної розрядки, зняти розумове перевантаження і стомлення. Ритм, який музика диктує головному мозку, знімає нервову напругу. Рух і танець допомагають дитині подружитися з іншими дітьми, дають певний психотерапевтичний ефект.
У період від 3 до 7 років діти інтенсивно ростуть і розвиваються. У них зростає потреба в русі. І якщо ці рухи підносять їм у цікавій ігровій формі, імітуючи тварин, птахів, і до всього цього додається музичний супровід – то це сприятливо впливає на емоційний світ дитини.
Рух і гра – найважливіші компоненти життєдіяльності дітей, вони завжди готові рухатися і грати – це провідний мотив їх існування, тому свої заняття ми починаємо зі слів: «Ми зараз будемо грати …», «Ми зараз перетворимося …», «Ми зараз відправимося в подорож … » і т. п.
Ознайомлення з хореографією в дошкільному віці починається з елементарних рухів – це робота стопами (олівці – утугі), корпусом (гордий носик, пристебнути животик до гудзичка), руками (тарілочки, ліхтарики, пальчикова гімнастика), ногами (виставлення на п’яту, на носочки, вперед, в сторону).
Наслідування – найдоступніший дітям спосіб сприйняття будь – якої рухової діяльності. Вони отримують уявлення про те, як танцювальний рух виражає внутрішній світ людини, що краса танцю – це досконалість рухів і ліній людського тіла, легкість, сила, грація. Наслідувальні або імітаційні сюжетно-образні рухи мають велике значення в розвитку і навчанні дітей дошкільного віку різноманітним видам основних танцювальних рухів. З наслідування образу починається пізнання дитиною техніки рухів і танцювальних вправ, ігор, театралізованої діяльності.
Знайомство з наслідувальними рухами починається з раннього віку в спрощеній формі з поступовим ускладненням техніки виконання, емоційної передачі характеру даного образу (мімікою, рухами всього тіла і т.д.). Діти із задоволенням інсценують сюжети пісень, хороводних ігор, перевтілюються в казкові або реальні персонажі, проявляючи при цьому фантазію, вигадку, ініціативу, використовуючи різноманітну міміку, характерні жести, дії.
Ефективність наслідувальних рухів полягає в тому, що через образи можна здійснювати часту зміну рухової активності з різних вихідних положень і з великою різноманітністю видів рухів: ходьби, бігу, стрибків, повзання і т.д., що дає хорошу фізичну навантаження на всі групи м’язів. За допомогою наслідувальних рухів діти задовольняють свої рухові потреби, розкривають свої природні здібності.
Творчість, його формування і розвиток – одна з найцікавіших проблем, що привертають увагу. Формування танцювальної творчості – це одна з програмних завдань дошкільного закладу. Навчання дітей окремим рухам і танцям є підготовкою до творчості. Формування творчих якостей особистості необхідно починати з дитячого віку. Дошкільнят якомога раніше слід спонукати до виконання творчих завдань, необхідно динамічно пов’язувати навчання і творчість, тому творчість – один з методів освоєння пропонованого для вивчення матеріалу.
Збудником творчої фантазії є музика, вона спрямовує творчу активність. Отримані від музики враження допомагають виражати в рухах особисті емоційні переживання, створювати оригінальні рухові образи.
Від зображення тварин, ми переходимо до імітації людей, їхніх характерів. Показ, імітація людських характерів зачіпає емоційну і духовно-моральну сферу дитини, формує моральні якості, вчить відрізняти прекрасне, прилучає до світу духовності і краси.
Жвавий інтерес у дітей викликає сюжетний танець, який є дуже яскравою формою прояву творчості, фантазії, поєднує в собі музику, рух, драматизацию. Привабливість сюжетного танцю обумовлена створенням своєрідної ігрової ситуації, образним перевтіленням, різнохарактерність персонажів і їх спілкуванням між собою.
Для того, щоб відбулося спілкування, своєрідний діалог між партнерами, необхідно їх взаєморозуміння, яке неможливе без знання виразного мови пантомимических і танцювальних рухів, без уміння бачити в танці особливу форму «розповіді» і сприймати окремі виразні рухи, як специфічні засоби, що передають сюжетний розвиток танцю.
Зайчик танцює wym-1588504450874
«Вплив музики на інтелект дитини»
Про розвиток дитини засобами музики написано чимало наукових трактатів і методичних посібників. Практика використання музики у вихованні й розвитку здібностей малюка, його моральних, вольових якостей має багатовіковий досвід. Однак сьогодні у багатьох батьків рано чи пізно виникає запитання, чи варто навчати дитину музики? У них немає сумнівів, коли йдеться про навчання математики, географії, історії, інших предметів, передбачених програмою школи. А до музики, як до навчального предмета підхід принципово інший: чи варто марно витрачати сили і час дитини, якщо вона не буде спеціалізуватися в цій галузі? Що дає музика для пізнання? Для реального життя?
Щоб дитина розвивалася музично, зовсім не обов’язково чекати її вступу до музичної школи або звертатися до фахівця. Прилучати малюка до музики, використовуючи її загально розвивальні можливості, може й людина без музичної освіти. Переконатися в цьому можна, ознайомившись з порадами та вправами, що допомагають прищепити дитині смак та інтерес до музики і зробити заняття з нею корисними й цікавими.
Найперша порада дорослим:
Співайте!Якщо ви соромитесь свого співу, робіть це , коли ви наодинці з малюком (діти – поблажливі й вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого народження. Навіть якщо ви трохи фальшуєте.
Краще співати – дитячі пісеньки, традиційний репертуар , який дуже багатий. Якщо ви не пам’ятаєте жодної пісні, знайдіть диск і слухайте їх доти, поки не запам’ятаєте слова. Важливо, щоб дитина поступово засвоїла кілька простих мелодій, які й стануть для неї першим кроком у світ музики.
Виберіть пісню, яка вам до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній. Робіть це хоча б раз на день. Співайте її зі словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики. Бажано, щоб маля чуло, як ви співаєте без слів. Це дуже важливо.
Давайте дітям можливість слухати музику,
Привчаючи вуха малюків до різних жанрів: класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.
Використовуйте різні види сприймання музики на слух:
– Пасивне, коли дитина чує звук радіо, але зайнята іншим;
– Частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє;
– Активне, коли дитина намагається виконувати ту, чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають не правильно.
ДУЖЕ ВАЖЛИВО!
Ніколи не кажіть дитині, що вона погано співає! Правильність відтворення музичних звуків тісно пов’язана з вірою в себе.
Якщо малюк співає не правильно, запевніть його, що він співає майже правильно, але звук треба спочатку прослуховувати в думках, а вже потім співати. Ніколи не кажіть, що в дитини немає слуху, навіть в її відсутності. Не знижуйте її самооцінку.
СПІВ ПО ЧЕРЗІ.
Співайте добре знайому малюкам пісню разом з ними, по черзі виконуючи фрагменти.
ДОМАШНІЙ ТЕАТР.
Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні, тощо.
НЕ РОЗБУДИ ЛЯЛЬКУ.Покладіть ляльку в ліжечко, скажіть малюкам, що вона втомилася й заснула, а вам треба прибрати іграшки, але дуже тихо, щоб не розбудити ляльку. Попросіть дітей все робити й розмовляти тихо, але не пошепки.
Наукові дані й багатовіковий досвід засвідчують: любов до музики, прищеплена в дитинстві, може стати міцною основою подальших досягнень та успіхів дитини. Раннє навчання музики відкриває широкий шлях до інтенсивного розвитку сенсорних здібностей, почуттєвого сприйняття, створює надійний фундамент для становлення й подальшого розвитку всіх пізнавальних процесів, стане частиною духовного життя людини в майбутньому.
Слухання з дітьми молодшої групи пісні “Веселка” https://youtu.be/oKDPCbvfB18
Пісня-закличка “Вийди,вийди,сонечко”
Вийди,вийди сонечко,на дідове полечко,
На бабине зіллячко,на наше подвір”ячко.
На весняні квіточки,на маленькі діточки,
Там вони граються,тебе дожидаються.